Мати Ластівка плакала гарячими слізьми: загинули її дітки – ластів’ята . Злюка – кіт дістався гнізда. На поміч прийшла дівчинка, котра прогнала кота, та знівечене гніздо упало, пташенята загинули.
Мати припадала біля неживих діток. Дівчинка взяла пташенят, поклала на серветку у картонну коробочку, закопала під яблунькою, перед тим погладивши Ластівку і наплакавшись над жовторотенькими .
Мати Ластівка зненацька відчула, що у неї з’являються людські властивості, вона захотіла віддячити маленькій добром. Бажання було таким великим. що пташина перетворилася на лагідну, турботливу матусю . Почала допомагати дівчинці і бабусі , з котрою та жила . Усю свою любов і ласку вона дарувала маленькій сирітці, лише вночі ставала пташкою, ночувала на тому дереві, де спочили її діти .
Згодом Мати з донею почали допомагати іншим сім’ям, в котрих росли сироти, голубили діточок, матусі яких подалися на заробітки. Не обминали й літніх людей, немічних, покинутих напризволяще.
Тетяна Полубко,
Чернівці, Україна
Писати й малювати - навіть не знаю, що люблю більше.
Прочитано 12044 раза. Голосов 7. Средняя оценка: 3,86
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Лицар Світла із Краю Білих Лелек (1-3) - Мучинский Николай Давно уже збираюся помістити тут останню версію Лицаря Світла...
За порадою Зої Жук, я багато чого у ній поміняв, відповідності до того, якою б мала бути казка,щось добавив, щось відкинув, додав образи нових героїв, змінив імена. А ще пані Зоя капітально відредагувала мій текст. Отож моя щира їй вдячність! Завдяки її підказці тепер цей твір має такий вигляд...
