Кружат снежинки в лунном танце,
Точнее в свете фонаря,
И фотографией на глянце
Звучит картина января.
Как прирученный, стихнул ветер,
Словно запазуху залез,
И кажется, на белом свете
Всё потеряло прежний вес.
Такая благодать в природе,
Что в невесомости вот-вот
Природа свои примет роды -
Спаситель будущий грядёт.
Родится Он совсем не слышно
Как из предвечной тишины,
Но Им одним вокруг всё дышит,
Как приближением весны.
Никто того и не увидит
Как на окраине, в хлеву,
Младенец в пуповинной нити
Промолвит первое - Люблю.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Душа шукає душу - Василь Мартинюк "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!